Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

чистої води

  • 1 first water

    English-Ukrainian dictionary > first water

  • 2 first water

    English-Ukrainian dictionary > first water

  • 3 water

    1. n
    1) вода

    cold (hot) water — холодна (гаряча) вода

    fresh (sweet) water — прісна вода

    2) часто pl води; водна стихія; море, океан

    across (over) the water — за морем, за океаном; за море, за океан

    3) pl поет. хвилі
    4) pl мінеральні води; лікувальна вода

    to drink the waters — побувати на водах, пити лікувальні води (на курорті)

    5) pl паводок, повінь
    6) рівень води
    7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок
    8) рідкі виділення (організму); слина; піт; сеча; сльози

    to pass (to make) water — мочитися

    10) перен. надзвичайний; чистісінький
    11) жив. акварель
    12) муаровий візерунок (малюнок) (на тканині)

    in deep waters — у біді; у небезпечному (скрутному) становищі

    to draw water in a sieve — носити воду решетом; переливати з пустого в порожнє

    to make a hole in the water — розм. утопитися

    to take (the) water — зайти у воду; сісти на корабель; бути спущеним на воду (про судно); амер., розм. задкувати, відступатися

    water bewitched — «водичка» (про слабкий чай, дуже розведений напій); переливання з пустого в порожнє; марнослів'я, теревені

    water of life — духовне оновлення; «жива вода»; жарт. живодайний напій (про спиртні напої)

    2. adj
    1) водний, водяний; морський; річковий

    water area — водний район, акваторія

    water exchange — фізл. водний обмін

    water obstacle — військ. водний рубіж

    water offensive — військ. наступ з форсуванням водного рубежу

    water pageant — спортивне свято на воді; карнавал на воді

    water sports — водний спорт; види водного спорту

    2) водяний; що стосується води; призначений для води; що живе на воді (у воді)
    3) водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний

    water removal — водовідвід; обезводнювання

    4) водопровідний; що стосується водопостачання

    W. Board — управління водопостачання

    water aerodrome — ав. гідроаеродром

    water back — амер. бак для нагрівання води (у плиті)

    W. Bearer — астр. Водолій

    water boat — мор. водоналивне судно; водоналивний бот, водолій

    water bottle — графин (карафа) для води; фляга; бурдюк; мед. грілка

    water column — водорозбірна колонка; водомірне скло

    water cycle — спорт. водяний велосипед

    water drip — гірн. капіж

    water funk — розм. людина, що боїться купатися

    water gang — канава, рів

    water gap — амер. ущелина; міжгір'я

    water hardening — мет. гартування у воді

    water hemlock — бот. цикута, віха

    water moccasin — зоол. водяна змія; водяний щитомордник

    water mould — бот. водяна пліснява

    water opal — мін. безбарвний опал

    water polo — спорт. водне поло; ватерполо

    water resistance — водостійкість; вологонепроникність

    water shoot — бот. водяний пагін

    water tank — резервуар; чан; бак для води; водоцистерна

    3. v
    1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати
    2) напувати (тварин); водити на водопій
    3) пити; ходити на водопій
    4) поливати (дерева тощо)
    5) зрошувати; обводнювати
    6) розводити (водою) (тж перен.)
    7) перен. ослабляти, пом'якшувати; згладжувати
    8) забезпечувати водою
    9) набирати воду; робити запас води (про корабель тощо)
    10) виділяти воду (вологу) (про організм); потіти; сльозитися
    11) текст. муарувати
    12) фін. номінально збільшувати капітал
    * * *
    I n

    fresh /sweet/ water — прісна вода

    water funk — людина, що боїться купатися

    by water — водним шляхом, пароплавом, морем

    under water — під водою; затоплений

    water of condensation — cпeц. конденсаційна вода

    water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода

    to draw (in) water — мop. дати тіч; зачерпнути води бортом

    2) pl води; водний простір; море, oкeaн

    territorial waters — юp. територіальні води

    on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи

    at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі

    3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода
    4) pl повінь; розлив, паводок

    high water — повна вода, приплив; паводок

    low water — низька, мала вода; відлив

    6) водойма; озеро, ріка, ставок
    7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)

    water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія

    of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий

    scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник

    9) жив. акварель
    10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)

    to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"

    to hold water — див. hold

    to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів

    to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати

    water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)

    the waters of forgetfulness — води забуття, Лета

    II a
    1) водний; морський; річний

    water sports — водний спорт; види водного спорту

    water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел

    water spirits — мiф. духи води

    water erosion — водна ерозія; розмив

    water face — водне дзеркало; поверхня води

    water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді

    water obstacle — вiйcьк. водний кордон

    water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін

    water box — бак для води; поливний бак

    water conduit bridge — стр. акведук

    3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний
    III v
    1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливати

    to water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]

    2) ( water down) розбавляти ( водою)

    this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати

    3) поїти, водити на водопій

    to water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду

    4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)
    6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти
    7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)
    8) тeкcт. муаріювати

    English-Ukrainian dictionary > water

  • 4 water

    I n

    fresh /sweet/ water — прісна вода

    water funk — людина, що боїться купатися

    by water — водним шляхом, пароплавом, морем

    under water — під водою; затоплений

    water of condensation — cпeц. конденсаційна вода

    water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода

    to draw (in) water — мop. дати тіч; зачерпнути води бортом

    2) pl води; водний простір; море, oкeaн

    territorial waters — юp. територіальні води

    on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи

    at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі

    3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода
    4) pl повінь; розлив, паводок

    high water — повна вода, приплив; паводок

    low water — низька, мала вода; відлив

    6) водойма; озеро, ріка, ставок
    7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)

    water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія

    of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий

    scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник

    9) жив. акварель
    10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)

    to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"

    to hold water — див. hold

    to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів

    to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати

    water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)

    the waters of forgetfulness — води забуття, Лета

    II a
    1) водний; морський; річний

    water sports — водний спорт; види водного спорту

    water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел

    water spirits — мiф. духи води

    water erosion — водна ерозія; розмив

    water face — водне дзеркало; поверхня води

    water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді

    water obstacle — вiйcьк. водний кордон

    water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін

    water box — бак для води; поливний бак

    water conduit bridge — стр. акведук

    3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний
    III v
    1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливати

    to water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]

    2) ( water down) розбавляти ( водою)

    this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати

    3) поїти, водити на водопій

    to water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду

    4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)
    6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти
    7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)
    8) тeкcт. муаріювати

    English-Ukrainian dictionary > water

  • 5 lymph

    n
    1) фізл. лімфа
    2) поет. чиста вода; джерело чистої води; джерело
    * * *
    ['limf]
    n
    1) фiзioл. лімфа

    lymph node — aнaт. лімфатичний вузол

    2) пoeт. чиста вода; джерело

    English-Ukrainian dictionary > lymph

  • 6 nothing

    {'nʌθiŋ}
    I. 1. нищо
    NOTHING else than/ (else) but нищо друго освен, само, чисто и просто
    NOTHING if not преди всичко, извънредно, крайно
    NOTHING special/разг. very much нищо особено
    NOTHING less than ни повече, ни помалко от, направо, не друго, а, чисто и просто
    NOTHING short of едва ли не, почти
    for NOTHING напразно, залудо, безполза, безплатно, безвъзмездно
    NOTHING of value нищо ценно
    NOTHING of the kind нищо подобно
    all to NOTHING всичко напразно
    apropos of NOTHING без никакъв повод, без всякаква връзка
    there is NOTHING for it but to не остава нищо друго, освен да
    to have NOTHING for it but to не ми остава нищо друго/нямам друг избор, освен да
    NOTHING to, as NOTHING compared with/to нищо в сравнение с/пред
    to have NOTHING to do нямам какво да правя
    to be/mean NOTHING to someone не представлявам интерес за някого
    that is NOTHING to това не засяга/вълнува (някого), това не може да се сравни с
    NOTHING doing разг. няма го майстора, тая няма да я бъде
    to be for NOTHING нямам никакво значение
    не играя никаква роля (in)
    to come to NOTHING не постигам целта си, нямам никакъв успех, пропадам, провалям се
    no NOTHING след отр., шег., разг. ни, нищо
    he has no house, no home, no NOTHING той няма ни къща, ни дом, ни нищичко
    2. нищожество, дреболия
    more NOTHING дребна работа
    the little NOTHINGs of life дребните неща в живота
    3. небитие
    4. мат. нула
    to be NOTHING безверник/атеист съм
    II. adv никак, съвсем/далеч не, ни най-малко
    NOTHING like so/as good далеч/съвсем не толкова добър
    the house is NOTHING near as large as I expected къщата съвсем не e толкова голяма, колкото очаквах
    * * *
    {'n^din} n 1. нищо; nothing else than/(else) but нищо друго освен; (2) {'n^din} adv никак, съвсем/далеч не, ни най-малко; nothing like
    * * *
    дреболии; небитие; нищожество; нула; нищо; никак;
    * * *
    1. all to nothing всичко напразно 2. apropos of nothing без никакъв повод, без всякаква връзка 3. for nothing напразно, залудо, безполза, безплатно, безвъзмездно 4. he has no house, no home, no nothing той няма ни къща, ни дом, ни нищичко 5. i. нищо 6. ii. adv никак, съвсем/далеч не, ни най-малко 7. more nothing дребна работа 8. no nothing след отр., шег., разг. ни, нищо 9. nothing doing разг. няма го майстора, тая няма да я бъде 10. nothing else than/ (else) but нищо друго освен, само, чисто и просто 11. nothing if not преди всичко, извънредно, крайно 12. nothing less than ни повече, ни помалко от, направо, не друго, а, чисто и просто 13. nothing like so/as good далеч/съвсем не толкова добър 14. nothing of the kind нищо подобно 15. nothing of value нищо ценно 16. nothing short of едва ли не, почти 17. nothing special/разг. very much нищо особено 18. nothing to, as nothing compared with/to нищо в сравнение с/пред 19. that is nothing to това не засяга/вълнува (някого), това не може да се сравни с 20. the house is nothing near as large as i expected къщата съвсем не e толкова голяма, колкото очаквах 21. the little nothings of life дребните неща в живота 22. there is nothing for it but to не остава нищо друго, освен да 23. to be for nothing нямам никакво значение 24. to be nothing безверник/атеист съм 25. to be/mean nothing to someone не представлявам интерес за някого 26. to come to nothing не постигам целта си, нямам никакъв успех, пропадам, провалям се 27. to have nothing for it but to не ми остава нищо друго/нямам друг избор, освен да 28. to have nothing to do нямам какво да правя 29. мат. нула 30. не играя никаква роля (in) 31. небитие 32. нищожество, дреболия
    * * *
    nothing[´nɔuiʃ] I. pron нищо;
    othing but     ( else than) нищо друго, освен; чисто и просто; it ( that) is
    othing     това е дреболия; there is
    othing for it but     не остава нищо друго освен;
    othing if not     преди всичко, крайно, извънредно, необикновено;
    othing is the matter     нищо не се е случило, нищо не е станало; he is
    othing if not sincere     и той, ако не е искрен, не знам кой друг е;
    othing to    , as
    othing compared with     (to) нищо в сравнение с (пред);
    othing near so     съвсем не, значително;
    othing of value     нищо ценно;
    othing of the kind     нищо подобно;
    othing short of     също толкова добро (или лошо) като; ни повече, ни по-малко;
    othing less than     чисто и просто; направо;
    othing doing     разг. няма го майстора, няма какво да се прави;
    othing to make a song about     не заслужава внимание, нищо особено; all to
    othing     всичко напразно (на вятъра); apropos of
    othing     без никакъв повод, изведнъж, внезапно; for
    othing     напразно, залудо, без полза, току-така; без никаква причина, неизвестно защо; безплатно, безвъзмездно, даром; to be for
    othing     нямам никакво значение, не играя никаква роля (in); to fade away to
    othing     изчезвам постепенно; the conversation dropped to
    othing     разговорът замря; next to
    othing     почти нищо; to beat to
    othing     слагам в джоба си, удрям о́ земята, превъзхождам; to come to
    othing     не постигам целта си, нямам никакъв успех, пропадам; to stop at
    othing     не се спирам пред нищо, безпощаден съм, жесток съм; to dance upon
    othing     ост. бивам обесен, намазвам въжето; to have
    othing for it but     не ми остава нищо друго освен; to have
    othing on     ам. нямам никакво предимство пред; to have
    othing to do with     нямам нищо общо с; to have
    othing to show for it     не постигам никакъв резултат; to leave
    othing to chance     не разчитам на случайност, премислям (обмислям) всичко; to make
    othing of     не се възползвам от, не използвам, не разбирам никак; не виждам никакъв смисъл в; смятам за дребна работа, не обръщам внимание (не отдавам значение) на; смятам за нещо обикновено, за мене не е нищо да (с ger); to rise from
    othing     почвам от нищо; he has
    othing in him     той не представлява (не е) нищо особено, посредствен (безличен) е; there's
    othing in it     в това няма нищо вярно, това не отговаря на действителността; това няма никакво значение, не представлява никакъв интерес; шансовете са еднакви (за двама конкуренти); that's
    othing to you     това не е твоя работа, не те засяга (вълнува);
    othing ventured
    othing gained     който рискува, (той) печели; to think
    othing of     не се колебая, действам решително; no
    othing     (след отриц.) шег., разг. ни нищо; he has no house, no car, no
    othing     той няма ни къща, ни кола, ни нищо; to be
    othing     не изповядвам никаква вяра, атеист съм; to be
    othing of     не съм никакъв; like
    othing on earth     на нищо не прилича, отвратително, ужасно; in
    othing flat     моментално, веднага;
    othing is stolen without hands     щом има кражба, има и крадец;
    othing succeeds like success     успехът води след себе си нови успехи; II. n 1. нищожество, дреболия; a mere
    othing     дребна работа; the little
    othings of life     дребните неща в живота; sweet ( soft)
    othing s     комплименти, любезности; thank you for
    othing    ! ирон. много ти благодаря! (за отказана помощ); 2. небитие; 3. мат. нула; III. adv никак, съвсем не, ни най-малко;
    othing less than     нищо друго освен; чисто и просто;
    othing like     нищо в сравнение с, нищо по-хубаво от; съвсем не;
    othing near so     съвсем не, далеч не толкова.

    English-Bulgarian dictionary > nothing

  • 7 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 8 clear

    1. adj
    1) ясний, світлий
    2) чистий, прозорий
    3) виразний
    4) дзвінкий, чистий (про звук)
    5) зрозумілий, ясний; безсумнівний
    6) логічний; світлий (про розум)
    7) вільний (від перешкод — of); безперешкодний
    8) повний, цілий, весь
    9) абсолютний, цілковитий
    2. adv
    1) ясно
    2) зовсім, цілком, цілковито, абсолютно

    to get clear away — а) безслідно зникнути; б) вийти сухим з води

    3. v
    1) очищати; розчищати
    2) очищатися, ставати прозорим (чистим, ясним)
    3) пояснювати, роз'яснювати, проливати світло
    4) звільняти; усувати перешкоди

    clear the way! — звільніть дорогу!, стережися!

    5) виправдовувати, очищати від підозр
    6) подолати перешкоду, взяти (висоту)
    7) військ. вивозити, евакуювати
    8) розплутувати (вірьовку тощо)
    9) розвантажувати
    10) заплатити борг; оплатити (видатки)
    11) виконати митні формальності
    12) одержувати чистий прибуток
    13) розпродавати
    14) спорт. відбити (м'яч тощо)
    15) тел. роз'єднувати (абонентів)

    □ clear away — прибирати посуд зі столу; розсіюватися (про туман); піти, зникнути

    □ clear off — закінчити недороблену роботу; іти геть

    □ clear out — відчистити від бруду; залишити без грошей

    □ clear up — прояснюватися (про погоду); давати лад (чомусь); з'ясовувати

    * * *
    I a
    1) ясний, світлий
    2) чистий, прозорий; дзеркальний ( про поверхню)
    3) виразний, ясний, чіткий
    4) дзвінкий, виразний, чистий ( про звук)
    5) ясний, зрозумілий; який не викликає сумнівів
    6) світлий, ясний, логічний ( про розум)
    7) вільний, незайнятий (тж. про лінію); безперешкодний

    clear line — зaл. вільний перегін

    clear way — мop. фарватер

    8) чистий; здоровий
    9) (of) вільний ( від чого-небудь)
    10) повний, цілий; весь; чистий ( про дохід)
    11) абсолютний, повний
    12) тex. який не зачіпає; який вільно проходить
    13) гpaм. світлий
    14) iм. клер, нешифрований текст
    15)

    to be in the clear — бути поза підозрами, зняти із себе обвинувачення

    the coast is clear — дорога вільна, перешкод немає

    II adv
    2) зовсім; цілком; начисто
    3) (of) осторонь
    4) cпopт. чисто
    III v
    1) очищати; очищатися, ставати ясним, чистим; робитися прозорим
    2) пояснити, роз'яснити, пролити світло
    3) звільняти, очищати, розчищати; прибирати, усувати перешкоди
    4) виправдувати; очищати від підозр
    5) взяти, перебороти перешкоду; ледь не зачепити, уникнути
    6) вiйcьк. вивозити, евакуювати
    9) заплатити борг, розрахуватися; оплатити ( витрати); eк. здійснювати кліринг чеків або векселів; здійснювати розрахунок по векселям або чекам через розрахункову палату
    10) кoм. очищати (товари, вантаж) від мита; виконувати митні формальності
    11) кoм. отримувати чистий прибуток
    12) розпродавати, влаштовувати розпродаж
    14) cпopт. відбити ( м'яч)
    15) cпeц. прояснювати, просвітлювати; очищати
    16) тeл. роз'єднувати ( абонентів)
    17) aмep. ( with) узгодити ( з ким-небудь)
    18) розшифровувати, декодувати

    English-Ukrainian dictionary > clear

  • 9 морщинистый

    зморшкуватий, зморщений, поморщений, брижуватий, брижнастий, брижа(с)тий; (преимущ., о коже на концах пальцев после долгого пребыв., в воде) бабкуватий. [Почав гладити її своїми старими поморщеними руками (Грінч.). Серед них дідусь похилий, зморщений, сивобородий (Франко). Личенько те у неї таке чисто, хоч зморшкувате, наче печене яблучко (Кониськ.). Пальці бабкуваті від води стали (Канівщ.)].
    * * *
    змо́ршкуватий; ( покрытый морщинами) змо́рщений, помо́рщений

    Русско-украинский словарь > морщинистый

  • 10 Мерло-понті, Морис

    Мерло-понті, Морис (1908, Рошфор-сюр-Мер - 1961) - франц. філософ; один з головних представників феноменології, теоретичні погляди якого склалися під впливом Гуссерля, Гайдеггера, Сартра та емпіричної психології. Освіту отримав у Вищій нормальній школі. Перед Другою світовою війною викладав філософію й психологію у ліцеях; під час війни служив у франц. армії; потому - проф. у Ліонському ун-ті, Сорбонні та "College de France". Був співредактором (разом із Сартром та де Бовуар) часопису "Le Temps Modernes". Його теоретичні пошуки були підпорядковані обґрунтуванню філософської ідеї про те, що сприйняття є первинними у людському досвіді і визначають спосіб "буття у світі" людського суб'єкта, отож сприйняття світу є самодостатнім процесом (sui generis), який логічно передує поділові на суб'єкт та об'єкт. Ця ідея спричинилася не тільки до поглиблення феноменологічної редукції та інтенціонального аналізу Гуссерля у напрямі подолання традиційного дуалізму дух - тіло, а й уточнення гайдеггерівського Dassein ("Буття-тут") у світлі вироблення онтології тілесності. В ході критичного дослідження сучасних йому психологічних теорій сприйняття, головним чином біхевіоризму та гештальтпсихології, Μ. -П. дійшов висновку, що людський досвід не є закритою, суто приватною сферою, а становить спосіб буття у світі, який не можна звести до чистої свідомості. Онтологічне трактування сприйняття покладено в основу його версії феноменології, котру він розробляв у "Феноменології сприйняття" (1945). Однією з найбільш прикметних характеристик цієї феноменології є теорія М.-П. про роль людського тіла у сприйнятті світу. Він стверджує, що головні характеристики сприйняття виводяться із особливостей людської тілесності; людське тіло ототожнюється з безпосередньою присутністю людини, позначаючи змістовний "центр" людської ситуації буття у світі. Метою феноменологічного підходу М.-П. стає остаточне подолання класичної дихотомії суб'єкта та об'єкта за допомогою розкриття метафізичного змісту тілесності. Він доводить необґрунтованість у попередній філософській традиції зведення людського тіла до об'єкта, розгортаючи динаміку осмислення тіла як "живого". Виявлення ознак "живого тіла" надає людському існуванню надприродного, екзистенційного та метафізичного значення. Згідно з М.-П., тіло є "нашим якорем у світі"; саме воно наділяє світ якістю бути горизонтом досвіду. У праці "Видиме і невидиме" (опубл. 1971 р.) М.-П., намагаючись надати своїм феноменологічним розвідкам онтологічного обґрунтування, використовує поняття "плоті" (la chair) (невідоме класичній філософії); для її визначення стає доцільним старий термін "стихія" (у тому сенсі, коли йдеться про стихію води, повітря, землі та вогню як про тілесний принцип, що визначає форму буття). М.-П. ототожнює плоть із першоосновою світу, що породжує як світ, так і суб'єкт; тому її не можна звести ані до матеріальної, ані до духовної субстанції; саме у ній сконцентрована метафізична напруга живого тіла та світу. Для соціально-філософських поглядів М.-П. характерним є перехід від прихильності до ортодоксального марксизму (на початковому етапі творчості) до відмови від тези про односпрямовану логіку історії (оперту на суспільно-економічний побут) і, зрештою, до переконаності в існуванні множинності соціальних тенденцій та активної ролі людини в їхньому спрямуванні.
    [br]
    Осн. тв.: "Структура поведінки" (1942); "Феноменологія сприйняття", (1945); "Гуманізм і терор" (1947); "Похвала філософії" (1953); "Первинність сприйняття" (1964); "Видиме і невидиме" (1971).

    Філософський енциклопедичний словник > Мерло-понті, Морис

См. также в других словарях:

  • гідравлічний транспорт промисловий — гидравлический транспорт промышленный hydraulic transport for industry, pipeline transport for industry *Industrie Hydrotransport технологічний процес переміщення матеріалів потоком води в межах промислових підприємств або їх комплексів. У… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • водорозподільча система — водораспределительная система water distribution system *Wasserverteilungssystem – комплекс трубопроводів, насосного та іншого спеціального обладнання нафтових промислів для подавання води до свердловин нагнітальних. В.с. буває кільцевою,… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Брюссель (альбом) — У этого термина существуют и другие значения, см. Брюссель (значения). Брюссель музыкальный альбом одноименного проекта Святослава Вакарчука, экс лидера группы «5’nizza» Сергея Бабкина, ударника Максима Малышева, гитариста группы Океан Ельзи… …   Википедия

  • розводдя — я, с. Простір чистої води між крижинами …   Український тлумачний словник

  • вуглесос — углесос coal pump *Kohlepumpe вiдцентровий насос, що застосовується для перекачування вугiльної та вугiльно породної гiдросумiшi. Вiдрiзняється розмiром мiжлопатевих каналiв, спроможних пропускати шматки твердого матерiалу крупнiстю до 100 мм. В …   Гірничий енциклопедичний словник

  • 59.080.01 — Текстиль взагалі ГОСТ 4659 79 Ткани и пряжа чистошерстяные и полушерстяные. Методы химических испытаний. Взамен ГОСТ 4659 72 ГОСТ 7000 80 Материалы текстильные. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение. Взамен ГОСТ 7000 66 ГОСТ 8837 83… …   Покажчик національних стандартів

  • Азия — (Asia) Описание Азии, страны, государства Азии, история и народы Азии Информация об азиатских государствах, история и народы Азии, города и география Азии Содержание А́зия — самая большая часть света, образует вместе с материк Евразию …   Энциклопедия инвестора

  • Евразия — (Eurasia) Содержание Содержание Происхождение названия Географические характеристики Крайние точки Евразии Крупнейшие полуострова Евразии Общий обзор природы Границы География История Страны Европы Западная Европа Восточная Европа Северная Европа …   Энциклопедия инвестора

  • Прибалтика — Современная Прибалтика: Калининградская область, Литва, Латвия, Эстония Прибалтика  область в Северной Европе, пр …   Википедия

  • Вотяки — инородцы финского племени, пермской группы, живут преимущественно в юго восточной части Вятской губернии, в уездах Глазовском, Елабужском, Сарапульском и отчасти Слободском, а также в соседних уездах Казанской губернии (Казанском и Мамадышском) и …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Санкт-Петербургская губерния* — причисляется обыкновенно к Приозерному району; имеет неправильную фигуру в виде неодинаковых лопастей, раскинувшихся на берегах Финского зал., Ладожского и Чудского озера и сходящихся у р. Невы; благодаря такой фигуре наибольшее протяжение С.… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»